У розпал зими нас всіх дуже хвилюють неминучі епідемії грипу та вірусних хвороб. Ще більше ця проблема турбує батьків маленьких дітей, яким треба ходити в дитячий садок.
Профілактика ГРВІ у дітей вдома.
У сьогоднішній статті ми обговоримо, як захистити своїх дітей від грипу і ГРВІ і як повинна проводитися профілактика ГРВІ у дітей в дитячому садку.
Застуда і грип у дітей
Дітки, що знаходяться перші 6 місяців життя виключно на грудному вигодовуванні, захищені від усіх хвороб більше, ніж штучники, вони отримують материнський імунітет разом з молоком. Корисно, якщо хвора на грип або ГРВІ мама буде годувати немовля грудьми, передаючи йому нову порцію антитіл від власної хвороби.
При цьому важливо дотримуватися запобіжних заходів і гігієни, щоб не дихати на малюка вірусами. Профілактикою в даному випадку буде носіння одноразової маски мамі, безпосередньо при годуванні. В інший час краще передати турботу про малюка здоровому члену сім’ї.
Щоб зменшити ймовірність зараження малюка вірусом і грипом, потрібно захистити його від контакту з хворими дорослими і дітьми. Так як дітей до 2 років не щеплять від грипу, потрібно подбати про їхній імунітет самостійно, щоб не лікувати безліччю ліків.
Як попередити зараження ГРВІ
Запобіжні заходи від зараження вірусами та грип однакові, як для батьків, так і для дітей. Різниця в тому, що діти не можуть самі про себе подбати, тому профілактикою дитячих хвороб повинні займатися батьки.
Заходи профілактики ГРВІ та ГРЗ:
- Часто провітрювати закриті приміщення;
- Уникати місць скупчення людей в період епідемії;
- Гартуватися протягом усього року;
- Займатися спортом, більше гуляти на свіжому повітрі;
- Вживати більше сезонних фруктів і овочів;
- Приймати полівітаміни курсами;
- Проводити часте вологе прибирання приміщень;
- Підтримувати необхідну температуру і вологість повітря в приміщенні;
- Піклуватися про свої слизові оболонки (не допускати пересихання слизової оболонки носа і рота).
Всі ці дії відомі і досить прості в застосуванні, але часто занедбані дорослими.
На жаль, не існує таких засобів, які повністю оберегти б нас від захворювання вірусом. Якщо часто бувати в місцях скупчення людей, багато з яких хворі, рано чи пізно ми все одно захворіємо. Тому висновок один – намагатися не допустити такої зустрічі і піклуватися про санітарну гігієну.
Види та системи загартовування в дитячому садку.
Організація загартовування в дитячому садку передбачає наступні основні правила – поступовість і регулярність.
У вітчизняних дитячих освітніх закладах (днз) найпопулярніші види загартовування – це водні і повітряні процедури. Зупинимося на них докладніше.
Процедури повітряного загартовування в дитячому саду припускають:
· підтримування постійної температури повітря в приміщенні (ігрова кімната і спальня) в межах 18-22°С;
· відносну вологість повітря 40-60%;
· щоденні прогулянки при безвітряній погоді до -5°С;
· наскрізне провітрювання приміщень групи в той час, коли діти перебувають на прогулянці;
· фізичні вправи при відкритому вікні (контрастне повітряне загартовування).
Водне загартовування – ще один ефективний метод. Він включає в себе наступне:
· розтирання вологим рушником;
· полоскання горла прохолодною водою;
· ванночки для ніг з поступовим зниженням температури води і збільшенням часу.
З методів нетрадиційного загартовування в дитячому саду можна відзначити сольове загартовування. Воно полягає в наступному. Дитина протягом кількох хвилин ходить по «доріжці здоров’я» (масажному килимку) , накритій змоченою 10%-ним сольовим розчином серветкою, потім стільки ж часу ходить по сухій поверхні, потім процедура повторюється. Таке чергування надасть необхідний контраст, а участь солі і масажних елементів сприяє загартовуванню шкіри стоп і профілактиці плоскостопості.
Слід відзначити, що всі описані вище процедури загартовування в дитячому саду слід починати влітку. Стартують поступово, повільно знижуючи температуру і збільшуючи тривалість кожної процедури. Комплекси загартовування в дитячому саду завжди знаходяться під контролем медичного працівника. За три літніх місяці дитячий організм звикає до прохолоді і контрасту, і до осені опірність дітей вірусних інфекцій стає значно вище.
З цієї причини загартовування доцільно проводити не тільки в будні, але і вдома у вихідні. Для цього досить дотримуватися як мінімум відповідний режим дня і температурний режим приміщення, також бажані щоденні прогулянки на свіжому повітрі.
Крім власне загартовуючих процедур, величезну роль в оздоровленні дітей відіграє режим дня. Це прийоми їжі, прогулянки і сон щодня в один і той же час і в одних і тих же умовах. В кожному дитсадку існують медичні вимоги щодо мікроклімату в приміщеннях групи (вони однакові для всіх і обов’язкові
до дотримання). А оскільки загартовування – це цілий комплекс заходів, то в ідеалі вона повинна носити індивідуальний характер, враховуючи стан здоров’я кожної дитини. Як варіант – це поділ дітей на дві групи (абсолютно здорових і тих, хто недавно перехворів або тільки починає гартуватися).
Батьки ставляться до загартовування по-різному: хтось за, хтось проти. Але якщо ви віддаєте свою дитину в садок, будьте заздалегідь готові до того, що ваш малюк буде знаходитися в колективі і, відповідно, виконувати всі вимоги.
Гострі кишкові інфекції, харчові отруєння та їх профілактика
До гострих кишкових інфекцій відносяться: черевні тифи, сальмонельози, дизентерія, гастроентероколіти, холера.
Актуальними чинниками передачі кишкових інфекцій залишаються неякісно промиті овочі, зелень, фрукти, ягоди й молочна продукція, що купується населенням на ринках, у т.ч. стихійних, у приватних осіб, зберігається без належних температурних умов та вживається без необхідної термічної обробки. При сальмонельозі провідними факторами передачі є сирі або недостатньо термічно оброблені яйця, м’ясо птиці, приготоване з порушенням гігієнічних вимог.
Гострі кишкові інфекції спостерігались у людей з давніх часів.
Щорічно в Україні реєструється біля 54000 діарейних захворювань, біля 30 смертей, більшість з яких етіологічно залишається не розшифрованими через труднощі з оснащенням лабораторій. Найчастішими збудниками гострих кишкових інфекцій у дітей є віруси.
Гострі кишкові інфекції – це група інфекційних захворювань, які характеризуються фекально-оральним шляхом передачі та переважним ураженням шлунково-кишкового тракту.
Провідними симптомами гострих кишкових інфекцій є діарея (рідкий або водянистий стул як найменше 3 рази за 24-годинний період) та блювота. Кишкові інфекції ведуть до зневоднення та електролітних порушень, які можуть загрожувати життю дитини.
Серед інфекційних захворювань у дітей гострі кишкові інфекції займають одне із перших місць.
Дані епідеміологічного нагляду вказують на те, що 35-40%, а в окремі місяці до 70% всіх випадків важких діарей у дітей до 5 років в Україні викликані ротавірусною інфекцією.
Джерелом хвороби є хворі або носії. При кишкових інфекціях збудник виділяється у зовнішнє середовище з фекаліями інфікованих осіб. Передача відбувається фекально-оральним шляхом як під час прямого контакту, та при контакті з іншими поверхнями та предметами, що могли бути забруднені фекаліями (підлоги, меблі, одяг, іграшки, тощо). Інші шляхи передачі, такі як забруднені їжа та вода, а також повітряно-крапельний шлях цілком не виключаються.
У розповсюдженні кишкових інфекцій велику ролі відіграють мухи. Вони сідають на фекалії хворого, потім перелітають на їжу, посуд та заражають їх.
Гострі кишкові інфекції викликані бактеріями (шигели, сальмонели, кишечна паличка), вібріонами (холерний вібріон) поширюються переважно під час літніх місяців, а рота вірусна інфекція під час холодних місяців. В Україні пік захворюваності перепадає на зимовий період з грудня по травень. Причина такої сезонної моделі – невідома.
Найбільш вразливими до інфікування гострими кишковими інфекціями є діти. Бо у них ще немає гігієнічних навиків, вони легко забруднюють руки, любий предмет тягнуть до рота.
Руки як у хворої, так і здорової людини відіграють важливу роль у передачі кишкових інфекцій. Вот чому ці інфекції називають хворобами «брудних рук».
Гострі кишкові інфекції починаються гостро, через 1-5 днів від моменту інфікування. Хвороба починається підвищенням температури тіла до 38-40 С, симптомами інфекційного токсикозу, можливо порушення свідомості, судоми, блювота та рідкий стілець. В випорожненнях можуть бути домішки слизу, крові, різного гною.
У дітей можуть бути переймоподібні болі в животі, на які маленькі діти реагують плачем.
Лікування хворих кишковими інфекціями повинно проводитись по вказівці лікаря.
При появі перших признаків діарейного захворювання у дитини слід негайно звернутися до лікаря.
До приходу лікаря батькам дитини у якої є прояви кишкової інфекції (блювота, діарея) слід поїти розчинами які містять сіль – Регідрон, Хумана-електроліт (розвести кип’яченою водою згідно інструкції). Після кожного рідкого випорожнення необхідно випити дітям до 2-х років 50-100 мл рідини, дітям від 2-х до 10 років 100-200 мл рідини. Розчин застосовується в режимі випоювання малими порціями для запобігання блювоті: дітям до 2-х років слід пропанувати чайну ложку розчину кожні 1-2 хвилини, дітям більш старшого віку часто пити безпосередньо з чашки. Порошки для приготування розчинів для пероральної регідратації мають бути в домашній аптеці.
Також потрібно контролювати температуру тіла дитини.
Продовжувати вигодовування дитини: немовлятам необхідно давати їхню звичайну дозу молока або молочної суміші якнайменше кожні 3 години, якщо можливо у чашці, якщо дитині не менше 6 місяців або якщо вона вже приймає м’яку їжу – слід давати каші, овочі та іншу їжу на додаток до молока; старшим дітям доцільним є обмеження продуктів які спричиняють надмірне осмотичне навантаження на кишечник (морозиво, цукерки, тістечка, концентровані м’ясні бульйони). Рекомендовано продукти які містять ніжну клітковину, яка здатна обволочувати слизову, захищаючі її (печені яблука, банани). Їжа повинна бути добре кулінарно обробленою, розім’ятою або перетертою для полегшення травлення.
Батькам дитини у якої є прояви кишкової інфекції (блювота, діарея) не слід самовільно призначати антибіотики, використовувати протиблювотні та протидіарейні засоби.
В профілактиці діарей у дітей важливим є грудне вигодовування, користування безпечною водою, дотримання санітарних норм при приготуванні та прийомі їжі, миття рук після відвідування туалету чи догляду за дитиною. Продукти харчування слід купувати в магазинах, а не у випадкових продавців та на «стихійних» ринках.
Харчові отруєння — це захворювання гострого характеру, що виникають після споживання їжі зараженої певними видами мікроорганізмів, або в якій є мікробні отруйні речовини різного походження.
Серед харчових отруєнь найпоширенішими є харчові токсикоінфекції, які виникають внаслідок споживання їжі, зараженої деякими видами мікробів (сальмонелами, патогенними серотипами кишкової палички, стрептококами та ін.). Характерною ознакою токсикоінфекцій є те, що вони виникають після вживання їжі, у якій міститься велика кількість збудників хвороб.
Найтяжчим із харчових отруєнь бактеріального походження є ботулізм. Недотримання при домашньому консервуванні термінів стерилізації, неякісне миття посуду, овочів та фруктів сприяє розвитку мікробів ботулізму, накопиченню його токсину, який викликає отруєння. Останнім часом почастішали випадки виникнення ботулізму від вживання в’яленої риби домашнього приготування. Інкубаційний період при ботулізмі триває від 6-8 годин до кількох днів. Ранніми ознаками захворювання є розширення зіниць, опущення повік, двоїння в очах, відсутність реакції на світло. При цих симптомах необхідно негайно звертатися за медичною допомогою.
Щоб запобігти виникненню харчових отруєнь мікробного походження дотримуйтесь таких правил:
· не купуйте м’ясо, якщо відсутнє клеймо про ветеринарно-санітарний огляд його;
· захищайте харчові продукти від забруднення, користуйтесь чистим посудом, доброякісною водою, дотримуйтесь правил особистої та виробничої гігієни;
· не вживайте сирого молока;
· качині та гусячі яйця використовуйте тільки для випікання хлібних виробів;
· суворо дотримуйтесь технології приготування, термінів теплової обробки страв із м’яса та риби, термінів зберігання та реалізації продуктів, які швидко псуються;
· старанно мийте овочі, посуд для приготування в домашніх умовах консервів і суворо дотримуйтесь термінів їх стерилізації;
· не допускайте змішування свіжоприготованої страви із її залишками попереднього дня;
· не захоплюйтесь приготуванням м’ясних і рибних копченостей в домашніх умовах;
· усі продукти, що швидко псуються, зберігайте лише на холоді, слідкуючи за тим, щоб готові для вживання страви не торкалися при цьому сирих м’яса та риби.
· перед вживанням, особливо дітьми, сирих овочів та фруктів, обдавайте їх окропом.
· і останнє, найпростіше, але не менш значиме: завжди перед вживанням їжі старанно мийте руки з милом і привчайте до цього дітей.
Не допустити виникнення харчових отруєнь легше, ніж їх лікувати. Але, якщо у Вас чи членів Вашої родини після прийому їжі все ж таки з’явилися перші ознаки харчового отруєння — це підвищення температури тіла, озноб, головний біль, блювання, біль у животі, пронос та інше, не займайтеся самолікуванням, негайно звертайтеся за медичною допомогою. Велику допомогу в діагностиці захворювання медичним працівникам надає термінове дослідження залишків продуктів харчування, які можливо стали причиною отруєння. Тому, прохаємо залишки страв не викидати, а залишати для лабораторних досліджень в міськсанепідстанції. Цим Ви допоможете медичним працівникам швидко поставити діагноз і призначити відповідне та вчасне лікування.
Запам’ятайте, яким би легким не було харчове отруєння, для організму воно не проходить безслідно.
